Задля виживання цукрові компанії зупинятимуть заводи або продаватимуть активи

16.02.2009

Мирослав Поліо, голова правління ЗАТ «Дакор Вест» (група компаній «Дакор») розповідає, як цукрові компанії будуть намагаться вижити в умовах кризи.

Мирославе, як, на вашу думку, компанії цукрової галузі мінімізуватимуть витрати в умовах кризи?

Компанії вимушені будуть відмовитися від модернізацій і реконструкцій підприємств. Обігових коштів на це у них немає, а отримати кредит у банків майже неможливо.

Як планує діяти «Дакор»?

Ми плануємо виробляти в цьому році цукор не на всіх наших підприємствах. У компанії чотири заводи. Скільки буде законсервовано, поки не зрозуміло — один чи два. На тих заводах, які працюватимуть, нам необхідно проводити модернізацію та переходити на альтернативні джерела палива. Сподіваюся, що нам вистачить на це коштів. Плануємо щонайменше два заводи перевести на мазут і вугілля. Тоді ми не так сильно залежатимемо від газу і ціни на нього. Єдиний спосіб вижити — максимально знизити споживання газу.

Ви казали, що зараз досить складно отримати кредити. Тож за які кошти модернізуватимете цукрові заводи?

Виключно за рахунок власних обігових коштів. Повинно вистачити — інших варіантів просто немає.

У 2008 році укладалося багато угод купівлі-продажу підприємств. Чи не планує ваша компанія придбати нові виробництва?

Я думаю, що кількість таких договорів у цьому році може навіть збільшитися. Що стосується нашої компанії, то ми нові підприємства не купуватимемо, оскільки всі обігові кошти плануємо вкласти в модернізацію власних підприємств. Купувати чуже залізо ми не хочемо. Зараз кількість заводів у компанії відходить на другий план, важливіше зменшити собівартість виробництва.

Де інші компанії братимуть кошти на модернізацію підприємств?

Тільки за кордоном. В Україні це зробити немає можливості. Зараз усі шукають можливість залучити іноземні кошти. Це реально для тих компаній, акції яких котуються на фондових біржах. У цукровій галузі це три компанії, решта такої можливості просто не мають.

До речі, у цукровій галузі проблеми виникли ще задовго до економічної кризи. Минулого року в Україні цукру вироблено на на 300 тисяч тонн менше, ніж 2007-го. Чому так сталося?

Цей сезон був дуже невдалий для вітчизняних виробників. Зокрема деякі заводи були вимушені зупиняти виробництво через кліматичні умови. Під час запуску заводів і збирання цукрових буряків в Україні дуже сильно дощило. Тоді затопило всю Західну Україну. Це, звичайно, відбилося на собівартості цукру. Другий фактор — ціни на газ. У період роботи заводів (з вересня по грудень) вони переглядалися 4 рази у зв’язку з ростом курсу долара. Ці всі підвищення робилися заднім числом, що, звичайно, не можна було врахувати в бізнес-плані.

Які фактори негативно впливають на цукрову галузь сьогодні?

 По-перше, треба розуміти, що цукрова галузь пов’язана з сільським виробництвом. Зараз дуже складна ситуація через високий врожай зернових. Ціна на зерно знизилася вдвічі. Одночасно через девальвацію гривні значно зросла вартість хімпрепаратів для обробки рослин. Ці фактори однозначно призведуть до зменшення посівів цукрового буряку. Також цього року держава відмовилася від дотування цукрової галузі. До цього часу немає законопроекту про дотації посівів цукрових буряків. Минулого року за один гектар буряку держава виплачувала 750 гривень. Цього року цієї дотації немає, що автоматично означає зростання собівартості виробництва цукру.

І, нарешті, ціна газу на 2009 рік. На Західній Україні вона складатиме 4 тисячі гривень. А газ — це 37% собівартості виробництва цукру. Якщо минулого року газова складова у собівартості становила 15-18%.

Наскільки суттєвим може бути зменшення посівів?

За песимістичним прогнозом, цього року буряків висіють на 100-150 тисяч гектарів менше, ніж торік.

Ваша компанія скорочуватиме посіви цукрових буряків?

Плануємо. Наскільки — поки ще остаточно не вирішено. Приблизно на 10-20% від минулорічних показників.

Як вплине на вітчизняних виробників ввезення цукру-сирцю за зобов’язаннями в рамках ВТО?

За нинішнього курсу долара та високої вартості переробки цукор з сирцю не зможе бути конкурентом вітчизняному буряковому цукру. Але у цього питання є інша сторона медалі. Цього року в Україні цукру буде виготовлено ще на 20-25% менше. Тоді Україна стане перед проблемою: або імпорт готового цукру, або ввезення цукру-сирцю. Це ніяк не сприятиме зниженню цін на готовий продукт. Відчуватиметься нестача бурякового цукру, оскільки цього року ще 15-20 заводів не запуститься. Тоді ми дійдемо до ключової дати, коли у нас вже не буде перехідних залишків. Будемо жити з чистого листка, споживати те, що виробили, та імпортувати те, чого не вистачає.

Коли можна очікувати дефіцит цукру?

У цьому сезоні дефіциту ще не буде.

Чи варто очікувати на зростання цін?

Звичайно, адже цукрові заводи продають цукор зі збитками для себе. Ціна у 3,2 тисячі гривень за тонну не відповідає реальній собівартості. Можна говорити про ціну не менше 3,5 тисячі. Крім того, необхідно звернути увагу на динаміку цін на цукор на міжнародних товарних біржах. Природні катаклізми в Австралії — третьої світової країни-виробника цукрової тростини. На 20% зменшила виробництво тростини Індія. Загалом у світі відчувається нестача цукру на рівні 5 мільйонів тонн. Зрозуміло, що це сприятиме зростанню цін.

Чи зменшується в Україні попит на цукор?

Цукрові заводи поставляють цукор у першу чергу для промислового виробництва — кондитерської галузі, яка поки що не зменшує обсяги виробництва. Інше питання, що зменшується кількість платоспроможних клієнтів. Зараз велика кількість операцій відбувається у бартерній формі.

Татьяна Недоризанюк, Дело

Последние новости